ЗДО №7, ”Волиняночка”
Володимир-Волинський, Волинська область

Сторінка для дітей


Психогімнастика


Завдання “психогімнастики” є збереження психічного здоров’я, запобігання емоційним розладам в дитини через знання психічного напруження , розвиток кращого розуміння себе та інших, створення можливостей для самовираження особистості.

Більшість психогімнастичних завдань побудовані на імітації певних почуттів та емоційних станів людини. Решта передбачає відтворення дітьми дій та вчинків уявних героїв. Оволодіння виразними рухами , що закріпилися у процесі еволюції за будь-якими відчуттями і станами людини , дає змогу малюкам не тільки більш адекватно спілкуватися, тонше розуміти почуття інших, а й створює умови для формування їхньої власної емоційної сфери: виховання емоцій та вищих почуттів.Уже в чотирьохрічних дітей моторика обличчя досить розвинена. Навіть трирічна дитина досить добре розуміє значення жестів і вміє жестикулювати. Більшість трирічних дітей легко імітують голос злого вовка або зайчика-боягуза.

Відставання розвитку виразної моторики нерідко зустрічається у психологічно неблагополучних дітей. Малюки з бідною експресією не повністю розуміють значення слів , звернених до них, невірно оцінюють ставлення людей до себе, що в свою чергу може спричинити розвиток у них астенічних рис характеру.

Психологічні вправи корисні не тільки емоційно загальмованим малюкам, а й з добре розвиненою експресією, а також надто чутливим та реактивним.

Проводити психогімнастику можна в будь-який час, краще з невеликою кількістю дітей (5-8 дітей). Окремі вправи можна пропонувати як ілюстрації до щойно прочитаних казок, як додаток до бесід про ті чи інші риси характеру.


Пантоміміка


Зоопарк на прогулянці (3-4 роки)

Діти рухаються по залу одним за одним (бажано під музику) як ведмежата , як зайчики, крокодили, лошата, жаби, лисички…Ведучий спочатку показує ходу кожного звіряти, а потім може лише називати його . Звертати увагу дітей на особливо виразні рухи різних тварин.


Лікар Айболить (4-5 років)

Діти пригадують , кого лікував Айболить (лисичку, яку вкусила оса, зайчика, що не міг стрибати , метелика з поламаним крильцем, бегемотиків , в яких боліли животики). На протилежних кінцях зали знаходяться “ліс” і “Лікарня”. Всі діти колоною йдуть з лісу до лікаря (шкутильгають, тримаються за животики, стогнуть, зойкають), а від лікаря повертаються в ліс весело, підстрибуючи. Гра проводиться 3-4 рази, щоб кожна дитина могла побувати в ролі різних звірят.


Мандрівники (5-6 років)

Діти діляться на пари. У кожної пари є великий рюкзак. Діти вирішують його нести по черзі. І ось один іде без нічого: підстрибує, збирає квіти, ловить метеликів, наспівує, а другий – горбиться під тягарем: ледь пересовує ноги, витирає з чола піт.Він дуже втомився і сідає перепочити.Це відразу помічає інший і каже: “Ти тепер відпочинь , а я понесу.” Бере рюкзак. Гра триває.


Міміка


Хто що любить.

Діти приходять в лісове кафе. Страус-офіціант не знає, що люблять людські діти, не розуміє людської мови. Тому він пропонує дітям все, що що у нього є (можна ілюстрації), а діти мімікою показують, що їм до вподоби , а що ні.


Кошеня.

Ведучий читає вірш , а діти зображують кошеня, про яке йдеться:

  • Є у мене кошенятко
  • В нього шкірка гладка-гладка.
  • Як ідемо ми із хати ,
  • Ледь не плаче кошенятко.
  • А додому повертаємось,
  • Радо нам воно всміхається.
  • А в ночі малюк не спить,
  • Від мишей нас боронить,
  • І з-під ліжка серед ночі
  • Грізно сяють його очі.
  • Прикро тільки , що собак
  • Він лякається ось так…

В магазині дзеркал

У магазині дзеркал маленька мавпочка побачила своє відображення і вирішила , що є інші мавпочки. І почала вона корчити їм гримаси, кривлятися, піднімати брови. І вони робили теж саме. Вона посміхнулася - і всі посміхнулися. Тоді їй стало соромно, і вона похнюпилась. Теж саме зробили й інші мавпочки.


Жести


Курча

Діти створюють “Книжку з живими малюнками” слухають оповідання К.Чуковського “Курча” та відтворюють жести і виразні рухи, про які йдеться в тексті. Ведучий після слів “ось так” робить паузу і сам зображує героя оповідання. Діти повторюють за ним.


Мовчазна розмова

У Кощея в скрині лежить багатство (іграшки різної форми та розміру). Поки Кощей спить, його вчений Кіт, який дуже любить дітей, тихенько виймає зі скрині іграшку, що сподобалася малюку та дарує йому. Тільки попроси іграшку та описати її треба мовчки, щоб не розбудити Кощея.

Голос. Інтонація.


Три ведмеді.

Вихователь читає дітям казку про трьох ведмедів і пропонує кожному промовити слова персонажів “Хто брав мою ложку?”, “Хто їв з моєї миски?”, “Хто лежав в моєму ліжку?”.Потім хтось з дітей відвертається і намагається відгадати , чиїм голосом промовляє та чи інша дитина. Ведучий жестами дає завдання дітям говорити за тата Ведмедя чи за малого Ведмедика.


Лисичка підслуховує.

Лисичка стоїть під вікном хатинки , в якій живуть Котик та Півник, і прислуховується , про що вони говорять. Виразні рухи:голова нахилена вбік (слухає, підставляє вухо), погляд , спрямований в інший бік, напіввідкритий ротик. Поза : нога виставлена вперед, корпус злегка нахилений вперед.


Вираження спокою та розслабленості.

Ці вправи дають змогу через оволодіння виразними рухами розслаблювати м’язи і таким способом управляти емоційним станом дитини. Навіювання спокою краще здійснюється в групових завданнях, де всі вихованці гуртом уповільнюють рухи, переходять на шепіт і завмирають.


Сніжинка.

Подув вітерець. Діти-сніжинки кружляють під жваву музику. Та ось вітерець затихає, музика уповільнюється , сніжинки ледве рухаються і нарешті лягають на землю (діти присідають, опускають руки , схиляють голову, нібизаснули.) Все тихо.


Заводні іграшки.

Діти граються заводною іграшкою, звертають увагу , як її рух уповільнюється, коли закінчується завод. А потім самі зображують заводне курча, зайчика, паровозик (поступово уповільнюють рухи, зупиняються, завмирають).


Зачароване місто.

Діти слухають казку про зачаровану принцесу. Кожний обирає собі позу, завмирає. Ведучий намагається розбудити учасників гри. І тільки тоді , коли він цілує принцесу всі прокидаються.


Веселі друзі.

Діти діляться на пари. Кожна пара по черзі розігрує таку сценку. Двоє друзів , які все літо не бачилися , нарешті зустрічаються у дворі. Вони радісно гукають, підбігають один до одного, обіймаються , стрибають від радості, сміються, кружляють у танці або бігають з підскоком , тримаючись за руки.


Психоемоційне розвантаження дітей

У багатьох дітей в дошкільному закладі спостерігаються типові емоційні труднощі, а саме: підвищена дратівливість, тривожне хвилювання, вередування, негативізм, імпульсивність, агресивність. Саме тому доцільно приділяти особливу увагу корекційно-розвивальній роботі для подолання емоційних труднощів.

Основними завданнями психологічної корекції емоційних порушень є:

  • зниження емоційного дискомфорту;
  • формування навичок релаксації;
  • розвиток навичок саморегуляції та самоконтролю поведінки;
  • зняття м’язового напруження.

Заняття із психоемоційного розвантаження дітей проводяться як в індивідуальній так і в груповій формі. На заняттях активно використовуються вправи за методом нервово-м’язової релаксації Е.Джекобсона, що передбачає досягнення стану релаксації завдяки чергуванню сильного напруження та швидкого розслаблення загальних м’язових груп тіла. Для цього доцільно проводити такі ігри та вправи.

Мета: послідовне напруження і розслаблення м’язів рук справляє загальну тонізуючу дію.


«Гра з піском»

Набрати в руки уявний пісок (на вдиху). Сильно стиснувши пальці в кулак, утримувати пісок в руках (затримка дихання). Посипати на коліна пісок, поступово розкриваючи пальці (на видиху). Струшувати пісок з рук, розслабляючи кисті й пальці. Безсило опустити руки вздовж тіла: лінь рухати важкими руками. Повторити гру двічі-тричі.


Вправа «Штанга»

Уявімо, що треба підняти важку штангу. Нахилилися, взяли її. Стиснули кулачки. Повільно підіймаємо руки. Вони напружені. Важко!

Ми з підлоги підняли

Важку штангу догори.

Ручкам важко так тримати –

Штангу час нам опускати!

Руки розслабили, вони відпочивають. Зробили вдих – видих. Вправа повторюється два-три рази.


Гра «Ракета»

Хто з вас хоче бути космонавтом? Зараз ми спробуємо запустити в космос ракету з космонавтом і перевіримо, чи достатньо ви сміливі, щоб летіли в космос. Дитину-космонавта обирають за допомогою лічилки, він сідає у крісло, стискає в кулачках «штурвал». Всі інші діти – це «мотор корабля» - присідають навколо стільця. Діти спочатку шепчуть «У-у-у», потім поступово піднімаються, підсилюючи голос, далі з голосним криком «Ух!» підстрибують та піднімають руки вгору. Гра повторюється з кожною дитиною.

Логін: *

Пароль: *