ЗДО №7, ”Волиняночка”
Володимир-Волинський, Волинська область

Рекомендації для педагогів


Соціальна невпевненість дітей дошкільного віку.

 


Шляхи подолання.

Сучасне життя з його шаленим темпом, наси­ченістю різноманітною інформацією, постійни­ми змінами й технічним оновленням ставить перед особистістю багато завдань та вимог, серед яких ­здатність швидко й безболісно пристосовуватися до нього. Тому вкрай важливо з раннього дитинства формувати у малюка цю здатність, а також вміння ро­зуміти навколишній світ і жити з ним у гармонії.

Для нормального розвитку дитина має зростати в атмосфері любові та психологічного благопо­луччя. Якщо цього немає і маляті бракує батьківської любові, ласки, дружніх, довірчих стосунків з людьми, які її оточують, то, безумовно, і загальний розвиток, і особистісне становлення порушуються. Малюк за­кривається від світу, у нього формується неадекват­на захисна реакція на оточення, що виявляється або у сплесках агресії, або навпаки - у закомплексо­ваності. Для такої дитини звичними стають почуття тривоги, вини, занепокоєння, гніву. Все це призво­дить до формування соціальної невпевненості.

Соціально невпевнені діти - це діти, які не вміють гармонійно взаємодіяти самі з собою та з навколишнім середовищем.

Ці малята мають неадекватну самооцінку, тому майже в кожній справі бачать нездоланні перешко­ди, на які реагують по-різному: впадають у відчай, заливаються слізьми, гніваються на світ і на себе або мовчки страждають, не підпускаючи до себе нікого. Високий рівень внутрішньої тривоги спри­чинює довге і важке звикання малюка до дитячого садка, потім до школи, далі ця проблема виявляєть­ся і в дорослому житті.


Ознаки соціальної невпевненості

На рівні комунікації:

  • мовлення - тихе, незрозуміле, з довгими пауза­ми, часто з повторами одного і того ж слова або ж навпаки - голосне, швидке, незв'язне;
  • труднощі у передачі словами свого емоційного стану;
  • мовчазність, небагатослівність;
  • небажання називати своє ім'я;
  • плаксивість;
  • нездатність встановлювати зоровий контакт зі співрозмовником: не дивиться в очі, відводить погляд;
  • занижена моторна активність: сидить тихо, на­магається не привертати уваги;
  • міміка обличчя - в'яла: всміхається лише кути­ками губ.

На рівні соціальних контактів:

  • уникає людей;
  • не приєднується до групи дітей, що граються;
  • не бажає розлучатися з батьками або іншими рідними;
  • виявляє небажання вийти з будинку і спілкува­тися з друзями;
  • впадає у паніку в складних ситуаціях.

Подолати соціальну невпевненість дошкільнят, запобігти їй - спільне завдання педагогів, пси­хологів і батьків, які передусім мають формувати у дітей впевненість у своїх силах, позитивне ставлення до себе і навколишнього світу, опти­містичне світобачення.

У роботі з дітьми варто уникати висловлювань, які можуть пригнічувати: постійних попереджень, суворих повчань, наказів; потрібно створювати атмосферу, що сприяє виникненню спільних емо­ційних переживань і взаємної симпатії між ма­лятами.

3 метою підвищення у дітей самооцінки та набут­тя ними соціальної впевненості доцільно проводити розвивальні ігри-вправи. Наприклад, такі:

Ігри-вправи для підвищення самооцінки і набуття соціальної впевненості

 


Мій безмовний товариш

Діти приносять з дому улюблені іграшки, сідають півколом, тримаючи іграшку в руках. По черзі вихо­дять на середину й описують свою іграшку (м'яка, тверда, в які ігри з нею грають, за що люблять цю іграшку, чим вона відрізняється від інших). Потім розповідають про себе від імені своєї іграшки (чи хороший господар, охайний, слухняний, турботли­вий, за що його любить).

Дорослий уважно слухає і спрямовує емоції, настрій, самооцінку малят у позитивне русло.


Вчимося довіряти

Учасники сидять на стільчиках півколом, ведуча пропонує їм вибрати собі пару - товариша, якому вони могли б довіритися. У кожній парі дорослий зав'язує комусь одному очі хустинкою. Діти прохо­дять перешкоди, заздалегідь підготовлені виховате­лем. Дитина з не зав'язаними очима попереджає свого товариша про перешкоди, шепочучи на вуш­ко: підніми ногу, опусти, переступи, йдемо вправо, вліво, пройдемо навприсядки тощо. Потім дорослий зав'язує хустинкою очі іншій дитині з пари і змінює перешкоди.


Відгадай, про кого йдеться

Про кожну дитину педагог чи психолог завчас­но продумує позитивну характеристику і по черзі розповідає, а малята відгадують, про кого йдеть­ся. Наприклад: "Ця дівчинка - гарна помічниця, так виразно розповідає вірші, завжди має охайний ви­гляд. У неї такі щирі блакитні оченята ... Вчора вона допомогла прибрати в ігровому куточку ... ".

Коли діти здогадалися, про кого розповідав до­рослий, та дитина виходить, стає на "п'єдестал", і всі їй аплодують.


Шукаємо скарб

Дорослий готує дві широкі ємкості: одну напов­нює піском на половину, в іншій - засипає лише дно. У першу ємкість ховає різноманітні малі пред­мети (іграшки) за кількістю дітей. Пропонує маля­там опустити руки в пісок, знайти предмет, описати його (твердий, мякий, круглий, з гострими кутами), не витягаючи руки з піску. Інші діти мають відга­дати предмет за описом. Після цього дитина діс­тає свою знахідку, показує її всім і кладе у другу ємкість. 3 цих предметів малята викладають колек­тивну композицію.


Подарунок

Ведучий пропонує зробити подарунок товаришу і роздає всім малятам по конверту. Кожен учасник підходить до столу, на якому розкладені різні кар­тинки, вибирає будь-яку з них, кладе в конверт, за­клеює його та дарує товаришеві зі щирими словами привітання. Коли всі конверти потрапили до своїх адресатів, діти дістають подарунки, розглядають їх, діляться своїми враженнями.


Знайди собі друга

Дорослий прикріплює до стільчиків повітряні кульки різних кольорів, пропонує дітям обрати з них собі друга. Пояснює, що для того, щоб кулька була добрим другом, вона має добре вас відчувати, тому важливо вибрати ту, яка найбільше подобаєть­ся, підійти до неї, доторкнутися, сісти на стільчик і тихесенько розповісти їй щось про себе, про свій настрій, бажання, страхи, невдоволення, тривоги.

Після цього фломастером намалювати їй обличчя з відповідним настроєм.


Казкова країна для друзів

Дорослий спонукає малят пофантазувати, де могли б жити їхні нові друзі - повітряні кульки, про­понує разом намалювати для них Чарівну країну.

Діти виконують колективну роботу під музичний супровід. Потім за малюнком розповідають про на­. мальовану і придуману країну. На аркушах паперу діти обводять свої долоньки, розфарбовують за ба­жанням. Дорослий їх вирізає, прив'язує до кульок. Діти випускають кульки у вікно, щоб летіли в Чарівну країну. Проводжають їх добрими і теплими словами, спостерігають, як кульки на прощання "махають" їм долоньками.


Внутрішня позиція вихователя стосовно дитини:

  • Хотіти чути дитину.
  • Хотіти бути потрібним малюку, а не змушувати його діяти за вашим бажанням.
  • Бути готовим приймати почуття і настрій дити­ни, не оцінюючи і не засуджуючи.
  • Щиро вірити у здатність малюка самостійно приймати рішення і діяти, а не намагатися ро­бити все за нього.
  • Не брати на себе відповідальність за вибір і рішення дитини.

Для створення комфортного психологічно­го клімату на заняттях необхідно дотримуватися зокрема таких правил:

  • Перебувати на відстані 40-50 см від дітей в по­зиції обличчям до обличчя, на рівні їхніх очей.
  • Слухати малят зацікавлено, емоційно реагува­ти на їхні висловлювання.
  • Говорити з дітьми, всміхаючись, використову­ючи м'які інтонації, не дуже голосно і не дуже швидко.

Як зняти психологічне напруження дитини

Емоції - це основний місток, який пов’язує внутрішнє життя дитини з навколишнім світом. Малюк, образно кажучи, є суцільним згустком емоцій та почуттів. Неемоційна, емоційно стримана, байдужа дитина – власне виняток із правил.

Як істота емоційна, дошкільня виявляє свої почуття в різних життєвих ситуаціях. Відтак переживає, як позитивні емоції – радість, здивування, зацікавлення, так і негативні – гнів, страх, провину, сором. Усі емоції, які переживає дитина, обов’язково повинні мати вихід, інакше вони змінюють свій напрям – із зовнішніх реакцій перетворюються на внутрішні переживання. Неможливо заборонити дитині відчувати негативні емоції, однак можна й слід корегувати форму їх виявлення, спрямувати потік бурхливої енергії у безпечне русло. Тож у дошкільному закладі вихователям у кожній групі важливо створити сприятливі умови для нормального емоційного розвитку дитини. Тобто осередки емоційного розвантаження, які допомагають дітям звільнитися від негативних емоцій, вийти зі стану перенапруги, трансформувати накопичену агресію у готовність до спілкування, взаємну уважність, заспокоїтися.

Зняти емоційну напругу допомагають «килимки від злості» (звичайні невеличкі килимки із шорсткою поверхнею). Якщо дитина прийшла до дитячого садка з агресивним настроєм щодо інших чи втратила контроль над своїми діями, вихователі пропонують їй стати на чарівний килимок і струсити злість зі своїх ніжок (зняти взуття й витирати ніжки доти, доки не захочеться посміхнутися).

У групах раннього та молодшого дошкільного віку в куточках емоційного розвантаження мають бути «скляночки для слізок», які допомагають нормалізувати емоційний стан дитини. Зокрема цей прийом сприяє адаптації до дошкільного закладу.

Якщо дитина виявляє словесну агресію, їй пропонують відійти в куточок і прокричати всі свої образливі слова у «чарівну торбинку». Після цього торбинку міцно зав’язують і ховають.

У кожній групі доречно, щоб жив персонаж, який допомагає дітям позбутися поганого настрою і зняти емоційну напругу, це може бути: і Каркуша-веселушка, і клоун Клопа, і веселе тигреня, і кумедна мавпочка і ін. Діти розповідають їм на вушко свої маленькі таємниці, про те, що їх засмутило і інше.

Старшим дошкільнятам вивільнити свою негативну енергію допомагають гумові рукавички з надувною грушею.Познайомившись з надувною грушею і доклавши до цього фізичних зусиль, діти менше ображають один одного. А вихователі замість постійних зауважень та заборон можуть сміливо сказати: «У нас можна битись, але тільки з гумовою грушею».

З цією ж метою в усіх групах доцільно застосовувати паперотерапію. Зминання та розривання старих паперів, це допомагає дитині і злість, і поганий настрій не спрямовувати на однолітків, а перетворювати у позитивну енергію. Помічник їм у цьому Жабеня Квак – воно всю злість «поїдає» і голодним ніколи не буває!

Логін: *

Пароль: *